Спондилодисцит — інфекція, яка вражає міжхребцевий диск і прилеглі хребці. Цей стан важко піддається лікуванню через обмежене кровопостачання цих сегментів, що робить його також рідкісним. Лікування складається з тривалого курсу антибіотиків, таких як Амоксиклав та інші, а також використання протизапальних і знеболювальних засобів. Проте неправильний діагноз або затримка лікування можуть призвести до критичних наслідків.
Інфекційне запалення міжхребцевого диска та прилеглих до нього хребців може виникати з різних причин:
Спондилодисцит може бути специфічним або неспецифічним. Специфічний — розвивається при поширенні хронічного інфекційного процесу, наприклад туберкульозу, сифілісу або гонореї, на хребтовий стовп. Неспецифічний — виникає, коли бактерії (стафілококи, стрептококи) гематогенним шляхом потрапляють у диски та хребці. Неспецифічному спондилодисциту сприяють травми, цукровий діабет, імунодефіцит або тривале вживання алкоголю або наркотичних речовин.
Прояви відрізняються залежно від тяжкості захворювання та локалізації. Біль у спині – основний симптом. Може бути постійним і посилюватися під час руху або натискання на уражену ділянку.
Також є системні симптоми: лихоманка, втома, слабкість, втрата апетиту та загальне нездужання. Підвищення температури тіла може супроводжуватися ознобом і пітливістю.
У разі стиснення нервових корінців або спинного мозку можуть виникати такі симптоми, як слабкість у кінцівках, порушення чутливості, оніміння, проблеми з сечовипусканням або дефекацією.
Може спостерігатися набряк, почервоніння та підвищена температура шкіри над ураженою ділянкою, а також обмежена рухливість хребта. Симптоми можуть розвиватися поступово або раптово, це залежить від причини спондилодисциту та загального стану пацієнта.
Для діагностики спондилодисциту використовують:
Лікування спондилодисциту включає антибактеріальну терапію, фізіотерапію, а в окремих випадках — хірургічне втручання.
