Завести собаку в такому великому місті як Київ – це виклик самому собі, адже ви не просто відповідаєте за тих, кого приручили, а й намагаєтесь мирно співіснувати з іншими жителями.
У столиці це зробити досить складно. По-перше, не вистачає майданчиків для собак, де б чотирилапі могли виплеснути свою енергію і не заважати при цьому іншим людям. По-друге, культура поводження деяких власників собак на прогулянці бажає кращого: вони вигулюють тварину без повідка, не прибирають за нею посліди.
Керівниця громадської організації «Місто тварин» Алла Цудікова розповіла «Мой город Киев», яким чином їй та іншим активістам вдалося створити «з нуля» майданчик для собак, де можна не лише тренувати песиків, а й більше дізнатись про культуру вигулу чотирилапих.
Алло, з чого розпочалась історія створення майданчика «Sport dog area» на розі вулиць Ревуцького і Здолбунівської?
Розпочалося все з моєї проблеми: мені не зручно було гуляти зі своєю собакою через відсутність спеціалізованих місць. І якщо взимку ситуація більш-менш, бо на вулиці людей мало (всі собачники більше люблять зиму, ніж літо), то влітку немає місця.
Наприкінці 2014 року я помітила ділянку на перетині Ревуцького та Здолбунівської: тоді це була захаращена територія, куди викидали сміття. Я почала вивчати питання щодо майданчиків для вигулу собак. Знайшла Правила вигулу і утримання тварин у місті Києві, створені ще в 2007 році, де чітко вказано, що ми маємо право на майданчики та зони вигулу для собак, і розписано, де вони можуть бути розташовані.
Вияснила, що у нас в Дарницькому районі є два майданчики – на вул. Ревуцького, 13-Б та Драгоманова, 5, які собачники, звісно, використовують, але вони не підходять для якихось активних дій. Вони близько розташовані від житлових будинків (відстань менше ніж 50 м). Гавкіт заважає людям, тому там не можливо щось проводити. До речі, ці майданчики були створені десь у 80-х роках. Подібні є і в інших районах, але від них залишились лише деякі снаряди.
Після вивчення ситуації я зрозуміла, що ділянка на розі вулиць Ревуцького і Здолбунівської – ідеальне місце для облаштування майданчика: вона віддалена від будівель, зокрема шкіл та дитсадків, та знаходиться на перетині прогулянкових маршрутів багатьох власників собак цього мікрорайону.
Майданчик «Sport dog area»
Я звернулась до місцевих собачників з цією пропозицією. Деякі люди спочатку «загорялись» цією ідеєю, але потім вони втрачали інтерес: мабуть, не розуміли, як це все влаштувати. Тому, мало людей брали участь у створенні майданчику, іноді цим доводилось займатись лише мені.
Також ми підійшли до нашого чинного депутата з цією ідеєю, на що він сказав, що потрібно зібрати підписи. На місці нинішнього майданчика ми влаштували збір підписів і громадське обговорення на тему «Чи потрібен майданчик для дресирування собак?». У результаті, зібрали більше ніж 100 підписів місцевих жителів. З цими підписами ми підійшли до депутата, і він подав пропозицію в екологічну комісію Київради. Комісія дала згоду і доручила опрацювати це питання профільному департаменту (щоб взяли цю територію на баланс). Але, на жаль, на цьому все зупинилось: і департамент нічого не зробив, і депутатам не до того було через вибори. Взагалі-то наш депутат спочатку хотів зробити майданчик, допоміг навіть з технікою та прибиранням, але у нього швидко зник запал, оскільки щось намагалась робити лише я. Старалася долучити людей до першого суботника, але прийшло лише 5 людей. От і сенс депутату щось робити для 5-ох, а то й для однієї людини.
А у Вас руки не опускались? Як Ви мотивували себе працювати над цим проектом?
Руки опускались багато разів, але я така людина, що не люблю недовершених справ. Тим більше, у мене самої є собака, значить, мені потрібно. Інші власники собак побоювались, що їхні прогулянки з чотирилапими обмежать лише цим майданчиком. Взагалі я так розумію: люди завжди знаходять, чим виправдати свою бездіяльність. Але все-таки вирішила дійти до кінця. Навіть довелось в позаминулому році двічі «відбиватись» від забудовників.
Не вийшло з депутатом – почали шукати спонсора, ходити до інших депутатів. Влітку 2016-го поїхали навіть на відкриття першого майданчику для собак у Львові (парк імені Франка), подивилися, як там зроблено.
А як Ви шукали спонсорів для облаштування майданчика? Як Ви їх зацікавлювали?
Перші, до кого ми подумали звернутися, це до виробників продукції для собак. Розповідали їм, що хочемо створити майданчик і проводити надалі заходи для власників собак. Таким чином, ми знайшли своїх спонсорів: виробника кормів зі Львова і мережу магазинів товарів для собак з Харкова. Компанії виділили кошти на паркан. А це була найважливіша частина в облаштуванні майданчика, бо ділянка розташована якраз біля дороги, тому небезпечно вигулювати собак на необгородженій території. Вже перед самим відкриттям до нас звернувся ще один спонсор – місцева ветлікарня: вони допомогли з закупкою одного снаряду. Тим більше, нам були потрібні лікарі для проведення корисних заходів для власників собак.
Відзначу, що ми намагаємось наповнювати цей майданчик життям. Постійно щось організовуємо: то проводимо змагання з Дог Пуллер (спорт для собак), квест «Я та пес – команда», то пробували разом з собаками ставити новорічну казку.
Фото: сайт ГО «Місто тварин»
А як зараз збираєте кошти на снаряди, ще якісь необхідні речі?
У нас є своя сторінка та група в Фейсбуці, де ми пишемо, що потрібно зробити на майданчику, чого не вистачає. В принципі, собачники, які регулярно користуються майданчиком, самі бачать, що ще потрібно зробити. Тим більше, майданчик досі ніхто не взяв на баланс і утримуємо ми його самі.
Ще домовились з прибиральницею, щоб вона раз на тиждень виносила пакет з послідами собак.
На території майданчика встановлено собачу вбиральню, але не всі відвідувачі використовують її за призначенням. Фото: Алла Цудікова
Чому майданчик ніхто не взяв на баланс?
Згідно з тими ж Правилами вигулу і утримання тварин в м. Києві, визначати територію та забезпечувати обладнання майданчиків для дресирування собак мають районні державні адміністрації. Але в райадміністрацій немає своїх бюджетів, кажуть: звертайтесь до КМДА. А в КМДА навпаки відправляють до районної адміністрації.
А чи є в Києві майданчики, облаштовані подібно до вашого?
Знаю такі. Один із них облаштували депутати на вулиці Здолбунівській, але його площа зовсім невелика – 5*6 метрів. Видно, що в тих, хто облаштовував майданчик, немає собак, оскільки навіть моїй маленькій немає де там розбігтися.
Є ще на Нивках, але там снаряди мають слизьку поверхню, тому я б не рекомендувала проводити там для собак потужні спортивні заняття. Можливо, в Києві є ще майданчики, але такого великого, як у нас, мабуть, в місті немає.
Нещодавно Департамент міського благоустрою повідомив про те, що в Києві облаштовано більше 130 зон для вигулу собак. Але користувачі Фейсбуку скаржаться, що не всі зони не відповідають вимогам, а деякі взагалі розташовані біля смітників. Що робити, якщо місце для вигулу не відповідає вимогам?
Річ у тому, що, мабуть, половини зон зі списку просто не існує. Вони функціонували колись, але їх забудували. Наведу конкретний приклад. Кілька років тому ще до створення нашого майданчику ми за цим же списком перевіряли місця для вигулу, які є в Дарницькому районі. З 6 зон ми знайшли лише одну – на вул. Тростянецькій, 6-Ж. Два роки тому це місце виглядало цілком прийнятно: в центрі стояв кіоск, а праворуч і ліворуч від нього розкинулись зелені зони. Через рік – зону для вигулу зменшили через побудову торгового центру. Зараз впритул до цього місця почали будувати житловий будинок. І от виникає риторичне запитання: коли збудують будинок, чи збережеться зона для вигулу собак? Чи збирається Департамент зберігати та захищати хоча б те, що залишилось? Можна було б, наприклад, привести до ладу майданчик на Ревуцького.
Так зараз виглядає ділянка на вул. Тростянецькій, 6-Ж. Фото: сайт ГО «Місто тварин»
А чи співпрацювала ваша громадська організація «Місто тварин» з іншими ГО Києва? Чи були якісь спільні проекти?
Спільних проектів не було, оскільки ми як ГО існуємо лише два роки. Тобто до цього (з 2014 року) ми діяли просто як ініціатива. ГО ми створили в 2016-му, щоб було зручніше співпрацювати зі спонсорами.
Ми не проти співпраці. Але справа в тому, що ми поки не налаштовані на наступний проект. Поки що ведемо цей, бо більш ні на що не вистачає часу та інших ресурсів.
Ми намагалися розширити проект. Подавали на Громадський бюджет, але зібрали мало голосів (285 – прим. автора). На жаль, ніхто із власників собак не завівся активно проводити агітацію. Скільки ми б не агітували на нашій сторінці в Фейсбуці, скільки я б не намагалася залучити містян, люди не проявляли активність: вони то голосували за проект, але не несли це далі – до родичів і знайомих. На жаль, більшість людей сьогодні не розуміє, як важливо підтримувати такі ініціативи навіть не в їхніх, а в інших районах. Якби хоч один раз такий проект отримав перемогу (майданчик для собак) в одному районі, наступного разу вже була б вища ймовірність, що подібні проекти підтримають в інших районах.
Що Ви можете порадити тим, хто хоче облаштувати в своєму мікрорайоні майданчик для вигулу собак?
Мене інколи запитують: «Як ти наважилась на це?». Я відповідаю: «Слухайте, просто потрібно усвідомити себе членом суспільства, зрозуміти, що ти маєш права, а не лише обов*язки. Якщо я живу і мені ніхто не створює міста, де гуляти з собакою, значить, я беру це все в свої руки та створюю його сама».
Вже багато людей з інших районів, міст за Києвом зверталися до нас за досвідом, бо у них немає місць, де можна комфортно гуляти з собаками. Головне – знати не куди що подати, а знати, що ти взагалі маєш рацію, що маєш право на це. І з цією впевненістю ти можеш все: і переконати спонсорів, і знайти прихильників.
Інтерв’ю провела та підготувала Вікторія Теравська
18 мая 2018
5 388