Громадський бюджет (далі – ГБ) – це один зі способів для киянина реалізувати свою ініціативу, яка допоможе покращити життя у своєму дворі, районі, а то й у цілому місті.
Голова ГО «Форум допомоги тваринам ЮА-ВЕТ» Олексій Коваленко знає про це із власного досвіду. Активіст та його команда подали на перший ГБ два проекти, завдяки чому вдалося врятувати від знищення 400-річну пам’ятку природи – дуб Шевченка у парку «Березовий гай» та запровадити пізнавальні ZOO-уроки для київських школярів.
«Мой город Киев» дізнався в Олексія, як це – просувати водночас дві ініціативи та на що мають зважати городяни, які подають свої проекти на третій ГБ.
Олексію, чому у Вас виникла ідея подати проект «ZOO-урок: просвітницький цикл гуманного поводження з тваринами для школярів»?
Тематикою зоозахисного руху я займаюсь з 1998 року. Я очолюю громадську організацію «Форум допомоги тваринам ЮА-ВЕТ». У нас є віртуальний форум, який нараховує приблизно 14 тисяч користувачів з усіх куточків України. Також заснував експертну платформу «ЗооРеформа», одним з напрямків роботи якої є саме гуманна освіта. Тому, дізнавшись про інструмент ГБ, який дає змогу реалізувати ідею і досягти конкретного результату, ми з колегами вирішили подати проект ZOO-уроку. Ініціатива отримала підтримку киян (понад 800 людей проголосувало за неї) і була успішно реалізована в минулому році.
Було заплановано, що до кінця 2017 року 30 шкіл з 10 районів столиці візьмуть участь в зоо-уроках. Як ви домовлялись з навчальними закладами?
Упродовж минулого року ZOO-уроки відвідало понад 4 тисячі дітей. З кожного району було обрано три класи. За школярами приїжджав автобус, який забирав їх біля школи та віз на кожне з 5 занять в Київський зоопарк. ZOO-уроки були безкоштовними за умовами Громадського бюджету та проводились у позакласний час.
Нам на зустріч пішло управління освіти кожного району, Департамент освіти. Нас запрошували на наради, під час яких ми розповідали про інновації. У нас зараз курс на Нову українську школу, і ми якраз говорили про те, що наші ZOO-уроки – це нестандартний підхід до навчання, це інтерактивна форма, яка поєднує теоретичні та практичні знання. Загалом, в такій неформальній обстановці діти отримують можливість спілкуватись і вивчати практичні аспекти гуманного поводження з тваринами.
Першопрохідцями проекту стали учні столичної школи № 45. Фото: Київський зоопарк
Чи матиме проект продовження в цьому році?
Так, частково проект буде фінансуватись Київським зоопарком. Ще ми плануємо цього року подавати проект знову, але зі змінами: буде більш віртуальний ZOO-урок, адже ми хочемо, щоб діти долучались до сучасних технологій. Ми їм запропонуємо інтерактивну дошку, веб-інтерфейс, де вони б могли самостійно здобувати гуманну освіту. Наприклад, знаходити відповіді на такі питання: «Що потрібно робити, коли зустрінеш тварину на вулиці?», «Що таке зникаючі види тварин?» і т.д.
Крім «ZOO-уроку» під час ГБ-1 переміг ще один Ваш проект – «Лікування пам’ятки природи «Дуб Шевченка» в парку «Березовий Гай». Як Ви просували два проекти водночас? Тим більше, під час ГБ кияни можуть проголосувати лише за 5 проектів…
Це два різнопланових проекти, тому вони були спрямовані на різні аудиторії. Просувати не було важко, тому що ми не сиділи за комп’ютером, а виходили до людей, спілкувались з ними, розповідали їм про наші ініціативи.
Проект «Лікування «Дуба Шевченка» – це про збереження нашої культурної спадщини, можливість вилікувати вікове дерево, щоб залишити його нащадкам. До речі, цей проект отримав підтримку КМДА, а я ініціював створення Концепції збереження вікових дерев. Також в бюджетКиєва, за результатами проекту, було закладено кошти на придбання арботома – пристрою, за допомогою якого досліджують дерева. Тому, цей проект мав подальше втілення поза межами ГБ.
Наприкінці 2017 року роботи щодо лікування дуба Шевченка завершили. Також біля дерева встановили інформаційний стенд. Фото: Олексій Коваленко
Щодо ZOO-уроків, то ми зацікавлювали людей на вулиці. Наприклад, ми питали: «А ви знаєте, який найбільший гризун у світі?». Вони відповідали: «Ні». Люди зупинялися, і ми їм розповідали, чим слухає зелений коник, чи бояться кішки води. Це було цікаво, і люди погоджувалися віддавати голоси за цей проект.
Олексію, Ви також займаєтесь громадською активністю на своєму житловому масиві Виноградар. Як Ви поєднували її з ГБ?
Під час другого ГБ я з колегами подав проект «Лісовий равлик». Хочемо відновити старий дитячий еко-майданчик у Виноградарському лісі (з боку вул. Косенка). Проект переміг, і я вже от реалізовую ініціативу саме в своєму жилому масиві. Мене дуже добре знають на Виноградарі, тому інформкампанію ми провели в останній тиждень голосування і зібрали понад 800 голосів.
Як відбувається реалізація проекту «Лісовий равлик»?
Спільно із КО «Київзеленбуд» ми склали чіткий календарний план виконання проекту, пройшли етап узгодження концепції еко-майданчику та знайшли на тендері сумлінного проектанта із великим досвідом проектування саме еко-об’єктів в Україні. То ж рухаємось послідовними кроками та враховуємо всі дрібниці. Я впевнений, що в перший день осені наші дітки вже зможуть бавитись на новому еко-майданчику у Виноградарському лісі. Відзначу, це перший і найстаріший майданчик із деревини на нашому масиві.
А до вас звертаються за допомогою автори-початківці?
Так, оскільки я – координатор по ГБ в Подільському районі. Ми консультуємо всіх, хто до нас звертається. До речі, я ще виступаю співавтором 7 проектів-переможців в Подільському районі. Тому, приємно, що свої навички я можу передати всім, хто прагне долучитися до інноваційного процесу ГБ.
На Вашу думку, які помилки допускають автори, коли подають проекти?
Автори не інформують городян щодо своєї ініціативи, тому мешканці не знають про те, що вони хочуть щось змінити на краще в нашому місті. Це велика помилка, адже коли в автора народилась ідея, він має, насамперед, обговорити її з громадою: зі своїми родичами, мешканцями будинку, з тими, з ким має справу на роботі. Раннє інформування аудиторії – це запорука кращого голосування за твій проект.
Які поради Ви могли б дати авторам, які хочуть взяти участь у цьогорічному ГБ?
Уважно вичитати положення, тому що воно кардинально змінилось. Особливу увагу варто звернути на ту частину, де йдеться про те, скільки голосів треба зібрати. По-друге, уважніше ставтесь до виписування кошторису, тому що також є зміни: 20% коштів потрібно додати на резервний фонд (незаплановані витрати). Також формуйте вже зараз свою команду, якщо ви хочете, щоб вашу ідею підтримало якомога більше киян.
Інтерв’ю провела та підготувала Вікторія Теравська
29 мая 2018
3 088