+20°С 27.93 32.32 4

Олена Медведенко: Кожен голос на Громадському бюджеті матиме свою ціну

Громадський бюджет (далі – ГБ) – це командна гра, яка розвиває спільноти та об’єднує людей у місті. Коли люди роблять щось спільно, а тим більше спільно з місцевою владою — вони це більше цінують і починають вірити в свої сили. Так вважає Олена Медведенко, автор проектів-переможців ГБ-1 та 2.

Саме завдяки її активності та зусиллям громади Микільської Слобідки у киян є можливість відпочивати в оновленій міській «Зоні здоров’я», а не «милуватися» ще кількома багатоповерхівками.  

«Мой город Киев» поспілкувався з Оленою про те, як облаштувати у своєму мікрорайоні громадський простір та що мають враховувати автори цьогорічного ГБ.

Олено, реалізація Вашого проекту «Реконструкція міської «Зони здоров’я» на Лівому березі» розпочалась не після перемоги в першому ГБ, а ще раніше – влітку 2016-го, коли Ви разом з громадою облаштували на цій території баскетбольний майданчик. Як ви залучали людей?

У нашому районі є активна група мешканців, яка уже протягом багатьох років відстоює цю територію (частина «Зони здоров’я» в 2004 – 2006 рр. була віддана в оренду, а згодом незаконно продана – прим. автора). Вони щороку прибирали цю ділянку, щоб вона залишалася в нормальному стані. Коли ми почали проводити перші роботи з облаштування баскетбольного майданчика, люди стали допомагати. Протягом 3 місяців майже щосуботи ми влаштовували прибирання території. Хто хотів – міг прийти та долучитися до процесу.

У нас було відерце з надписом «на парк», в якому лежали цукерки. Тобто кожен міг взяти цукерки й покласти якісь кошти. Таким чином, ми зібрали приблизно 30 тисяч гривень.

Багато робіт ми провели без підрядника, зокрема самостійно встановили кам’яні габіони і прикрутили лавки. Тепер кожен, хто доклав руку до створення майданчика, вважає його своїм, приглядає за ним і не дозволяє іншим псувати елементи.

баскетбол

З якими труднощами Вам довелось зіштовхнутись під час облаштування баскетбольного майданчика?

Одного разу до нас викликали поліцію. Я тоді була якраз в центрі міста. Поки ми їхали сюди, до поліції вже вийшла велика кількість людей зі словами: «На цій території облаштовують громадський простір. Ви за те, щоб діти гуляли десь у підвалах, на дахах чи хай вони будуть тут?». Коли ми приїхали, поліція вже від’їжджала. Потиснули нам руку і тільки сказали: «Дякуємо, що ви таке робите».

А хто взагалі поскаржився на Вас в поліцію?

Із сусіднього будівництва, вони хочуть будинок збудувати якраз біля майданчика. Але майданчик тут функціонував і раніше, а ми лише вирішили привести його до ладу. Покриття, яке залишилось ще з 70 – 80 років, ми не міняли. Просто вирівняли поверхню, де були ями, і наклали на неї гуму. Ще ми замінили старий паркан на новий і встановили нові щити.

Крім проекту «Реконструкція «Зони здоров’я» Ви подавали ще одну ініціативу на перший ГБ – «Скейт-парк на березі Дніпра». Різниця в часі між подачею першого і другого проекту – майже два місяці. Як так сталося?

Ми дізнались про ГБ через тиждень після його оголошення і почали активно агітувати мешканців району подавати проекти та розповідати, що є такий механізм, який дозволить щось зробити в місті. «Зону здоров’я» я подала майже відразу. КП УЗН Дніпровського району, яке реалізовувало проект, перевірило його на експертизі та дало висновок, що це недофінансований проект. Треба було збільшити суму, але мене про це не повідомили. Проект так і залишився з початковою сумою – 721,4 тисячі гривень. Я сама робила розрахунки, тому, можливо, якби я не поспішила, то проект вийшов би кращий. 

зона здоровья

А от проект «Скейт-парк на березі Дніпра» ми вже подавали в останні дні. До того ж влада подовжила термін подачі проектів.

Що Вас надихнуло подати проект щодо скейт-парку в «Зоні здоров’я»?

Син наших друзів, що мешкають біля нас в сусідньому будинку, катається на скейті. Мене вражало, що йому постійно доводилось їхати кудись в центр по проїжджій частині, аби покататись, бо тут немає де. Також нас одного разу запросили в Бровари на турнір, де в парку я побачила скейт-парк, і мій син (йому тоді було 3 роки), дивлячись на скейтерів, сказав: «Вау, я звідси не піду. Вони так класно катаються, хочу подивитись». І я подумала: чому б у нас не зробити такий осередок для молоді?

Я зв’язалася із компанією Right Park, яка розробляла надпис із фанери «Я люблю Слобідку» для баскетбольного майданчика. Поділилась з ними своєю ідеєю, а вони допомогли прорахувати бюджет, підготувати технічне завдання. Ми подали проект, який повністю був готовий до втілення в життя.

Щодо самої реалізації, то ми протягом двох місяців чекали на спеціальну фанеру: оскільки її не було в наявності, її спеціально виготовляли для нашого скейт-парку. Зате зараз ми маємо 5 років гарантії. От «перезимував» скейт-парк – а він як новенький.

скейт-парк

За кількістю людей, які відвідують цей скейт-парк, можна сказати, що в Києві має бути ще мінімум 5 подібних об’єктів. У вихідні дні скейтери та ролери просто не можуть між собою розминутись.

Хоч і скейт-парком активно користуються, але згідно з документами він ще тільки вводиться в експлуатацію. Це територія не перебуває на балансі та ніким не утримується (це землі запасу), тому тут не вдалось швидко встановити освітлення. Раніше цю ділянку орендувала приватна компанія, але не сплачувала оренду, тому ділянка повернулась місту.

скейт-парк

Хто міг би стати балансоутримувачем території скейт-парку?

Ми подавали в Київраду проект, який охоплює верхню і нижню (скейт-парк) частини Зони здоров’я, тобто ділянку буквою «П». Однак Київрада не проголосувала за цей проект в грудні 2017 року, тому що між цими частинами розміщена приватна територія. Якщо цю ділянку викуплять у власника, тоді з’явиться можливість створити великий парк на Микільській Слобідці. Тоді парк можна буде передати на баланс КО «Київзеленбуд», який і буде за ним доглядати.

А як ідуть справи з викупом цієї проміжної частини?  

Київрада вже декларативно проголосувала за викуп цієї ділянки, але далі мають початися переговори з її нинішнім власником – Ощадбанком. Він отримав її відповідно до судового рішення в якості стягнення за іпотечний кредит. Це земля була заставою, під неї брали кредит, який потім не віддали, тому земля перейшла у власність банку. І тепер Ощадбанк має її продати, а Київрада готова її обміняти чи викупити, щоб створити парк на березі Микільської Слобідки.

пляж

Як Ви взагалі просували водночас два проекти під час першого ГБ?

Ми в основному стояли на вулиці, роздавали листівки, просили голосувати, розповідали про проекти, організовували свята… Взагалі було 5 проектів, які ми просували від мікрорайону. А вже в останні дні ми взялись агітувати за ті проекти, у яких були найвищі шанси на перемогу.

В останній день голосування о 9-й вечора ми виявили, що скейт-парк починає програвати і йому не вистачає кілька десятків голосів до перемоги. Я провела відеотрансляцію в Фейсбуці, в якій просила своїх друзів проголосувати за проект. До мене телефонували люди, а я їм роз’яснювала алгоритм голосування за проекти. Також до процесу приєднались скейтери та ролери, які зрозуміли, що скейт-парку може і не бути, тому почали дзвонити своїм друзям і знайомим. І ми буквально за три години набрали ще понад 100 голосів. 

Що було найскладнішим в реалізації кожного з двох проектів?

По-перше, підготувати документацію. Державна експертиза нам тричі повертала документи, тому ми аж восени почали роботи. По-друге, доводилось постійно наглядати за підрядниками, щоб вони виконували все вчасно.

тренажериНа території рекреаційної зони встановлені тренажери, на яких залюбки займаються літні люди

Під час другого ГБ переміг ще один Ваш проект – «Інклюзивна Зона Здоров’я», який покликаний створити дружнє середовище для дітей з інвалідністю. Як відбувається реалізація цього проекту?

Вже подали документи на експертизу. Чекаємо, коли експертиза схвалить проектну документацію. Тоді вже можна буде виходити на тендер і далі працювати з підрядником, який виграє. Ми запланували встановити багато елементів, зокрема дошки з азбукою Брайля, та прокладемо доріжки, на яких би можна було під’їжджати на візку.

Я зрозуміла, що допустила помилку, не включивши відразу в свій перший проект «Реконструкція Зони здоров’я» інклюзивні елементи, тому виникла ідея продовжити.

На Вашу думку, які помилки допускають автори під час подачі своїх проектів на ГБ?

Одну помилку якраз виправляє нове положення ГБ: 20% бюджету проекту має бути обов’язково додано на випадок інфляції, подорожчання матеріалів тощо.

Буває таке, що автори завищують або занижують ціну свого проекту. Тому раджу зайти в архів на сайті ГБ, знайти схожі проекти переможців, які вже реалізовано, і подивитись їхню технічну документацію. Цього року проекти переможці будуть визначатись за формулою, тому кожен голос матиме свою ціну і чим дорожчий проект ви подали — тим більше голосів доведеться зібрати. Тому варто дуже ретельно прораховувати кошторис.

Які поради Ви могли б дати авторам, які подають проекти в цьому році?

Я рекомендую придумувати щось інноваційне, або запропонувати таку ідею, яка бзацікавила кожного киянина. Чим глобальніший проект, тим більша ймовірність залучити учасників до своєї команди (зараз кожен може зайти на сайт ГБ, вибрати для себе цікавий проект і «попроситися» в команду) та спільно зібрати велику кількість голосів. Також цього року до реалізації проектів можна залучати соціально відповідальний бізнес.

 

Інтерв’ю провела та підготувала Вікторія Теравська

 
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями